Проектирование составов штукатурных растворов с учетом механики разрушения системы «газобетонная кладка-штукатурное покрытие»
Keywords:
Проектирование, система, растворAbstract
В статье рассмотрена механика разрушения системы «газобетонная кладка-штукатурное покрытие», на основе которой получены растворы с необходимыми физико-механическими свойствами и трещиностойкостью.References
Особенности технологии возведения и эксплуатации наружных стен из автоклавного газобетона / Парута В.А., Семина Ю.А., Столяр Е.А., Устенко А.В., Брынзин Е.В., // Строительные материалы, оборудование, технологии 21 века, №12, Москва, 2012, C. 35-39
Сажнева Н.Н., Сажнев Н.П., Урецкая Е.А. Защитные системы для отделки ячеистого бетона пониженной плотности // Строительные материалы. 2009. №1. С. 17-19.
Горшков А.С., Кнатько М.В., Рымкевич П.П., Оценка долговечности стеновой конструкции. Материалы семинара «Однослойные ограждения из автоклавного газозолобетона в современном домостроении», 24 ноября 2009г. Екатеринбург, С.12-16
Struble L.J., Stutzman P.E., Fuller E.R. Microstructural Aspects of The Fracture of Hardened Cement Paste: [Pap.] 1st Symp. Rel. Multilayer Ceram. Capacitors, University Park, Pa, May 11-12, 1989. Структурныеаспектыразрушенияцементногокамня. //J. Amer. Ceram. Soc. -1989. -№12. -pp.2295-2299.
Емельянов А.А. Повреждения наружных панелей жилых полносборных зданий при температурных деформациях по данным натурных исследований. // Анализ причин аварий и повреждений строительных конструкций/. Выпуск 2, Под ред. А.А.Шишкина. Издательство литературы по строительству, -М.: 1964.,С.153-177
Галкин С.Л., Сажнев Н.П., Соколовский Л.В., Сажнева Н.Н. «Применение ячеистобетонных изделий. Теория и практика» НП ООО «Стринко», Минск, 2006., 448с. 1. 11.Дорофеев B.C., Выровой В.Н. Технологическая поврежденность строительных материалов и конструкций. – Одесса, 1998. 168 с.
Пучков Р. Ю. Сухие смеси для отделки стен зданий: Дисс. канд. техн. наук- Пенза, 2005, 143 с.
Гринфельд Г. И.Инженерные решения обеспечения энергоэффективностизданий. Отделка кладки из автоклавного газобетона :учеб.пособие/ Г.И.Гринфельд. – СПб.: Изд-во Политехн. ун-та, 2011. 130 с.
СТО 501-52-01-2007 ч.I «Проектирование и возведение ограждающих конструкций жилых и общественных зданий с применением ячеистых бетонов в Российской Федерации», Москва 2009г. 68с.
Руководство по наружной отделке стен из ячеистобетонных блоковавтоклавного твердения / Ассоциация НААГ. – Белгород, 2010. 10 с.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Редакція Видання категорично засуджує прояви плагіату в статтях та вживає всіх можливих заходів для його недопущення. Плагіат розглядається як форма порушення авторських прав і наукової етики.
При виявлені у статті більш ніж 25% запозиченого тексту без відповідних посилань та використання лапок, стаття кваліфікується як така, що містить плагіат. У цьому випадку стаття більше не розглядається редакцією, а автор отримує перше попередження.
Автори, в статтях яких повторно виявлено плагіат, не зможуть публікуватися в усіх журналах Видавництва ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури».
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).