The influence of parameters of pulse-plasma treatment on structure and properties of steel 40Cr
Keywords:
Pulse-plasma treatment, Structurization, The properties of steel 40X.Abstract
The results of studies on the structure of samples of steel 40Kh (40Cr) after pulse-plasma treatment (PPT) under different conditions (U = 2,5 - 4,0 kV, pulse number from 1 to 6), with the use of a nichrome electrode (Cr20Ni80) are presented in this work. It considered the influence on the thickness and quality, microhardness of the layers which receive. Are proposed regimes of PPT by which the structural steels can be modified to obtain layers of different thickness (0.01 - 0.15 mm) and hardness (2800 - 6200 MPa). It is established that as a result of pulsed plasma treatment on steel are obtained layers, consisting of two solid solutions with the fcc structure and close periods based on Fe and Ni, which have a texture in the crystallographic direction [200]. Increasing the microhardness on the depth of the metal, when diffusion occurs in the deep layers of steel, indicates that the atoms of Nickel and Chromium are not only on the surface, but also are diffused deep across substrate.References
Зенин Б.С. Современные технологии поверхностного упрочнения и нанесения покрытий: уч. пособие / Зенин Б.С., Слосман А.И. // Томский политехнический университет. – 2-е изд. – Томск: Изд-во Томского политехнического университета. - 2012. – C. 120.
Оковитый В.А. Исследование процессов модификации износостойких плазменных покрытий импульсно-плазменной обработкой / Оковитый В.А., Пантелеенко Ф.И., Пантелеенко А.Ф., Оковитый В.В., Шевцов А.И., Ильющенко А.Ф., Асташинский В.М. // Вестник БНТУ – 2009. - №5. – C. 39-43.
В.И. Бойко, А.Н. Валяев, А.Д. Погребняк. Модификация металлических материалов импульсными мощными пучками частиц // УФН. 1999, т.169, №11, с.1243-1271.
Погребняк А.Д., Тюрин Ю.Н. Модификация свойств материалов и осаждение покрытий с помощью плазменных струй // Успехи физических наук. – 2005. – Том 175. - № 5. – C. 515-544.
Коляда Ю.Е. Использование магнитного ключа для коммутации сильноточных импульсных схем / Коляда Ю.Е., Федун В.И., Онищенко И.Н., Корнилов Е.А. // ПТЭ. – 2001.- № 2. – C. 89 – 91.
Федун В.И., Коляда Ю.Е., Буланчук О.Н., Гаркуша В.В. Электрические характеристики импульсного плазменного гидроакустического излучателя // Вісник Донецького університету. Серія А: Природничі науки.–2000.– Вип.1. – С.89-92.
W.A. Dollase Correction of intensities for preferred orientation of the March model / J. Appl. Cryst, 1986. - vol. 19, p. 267–272.
http://www.markmet.ru/diagrammy-splavov/diagrammy-sostoyaniya-sistemyzhelezo-nikel-khrom-fe-ni-cr
Downloads
Published
Issue
Section
License
Редакція Видання категорично засуджує прояви плагіату в статтях та вживає всіх можливих заходів для його недопущення. Плагіат розглядається як форма порушення авторських прав і наукової етики.
При виявлені у статті більш ніж 25% запозиченого тексту без відповідних посилань та використання лапок, стаття кваліфікується як така, що містить плагіат. У цьому випадку стаття більше не розглядається редакцією, а автор отримує перше попередження.
Автори, в статтях яких повторно виявлено плагіат, не зможуть публікуватися в усіх журналах Видавництва ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури».
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
