Оценка динамических параметров строительных конструкций колонного типа в режиме мониторинга
Keywords:
Эмиссионные сигналы, динамика, упругие свойстваAbstract
Процесс старения может быть отражён в пространство признаков, которое может быть сведено к множеству параметров, характеризующих упругие свойства материалов, которые формируют исследуемые объекты. Поскольку скорости распространения и форма продольных и поперечных волн в материале зависят от упругих параметров этих материалов (коэффициента Пуассона и модуля Юнга), то изменение этих параметров приводит к изменениям и спектральных характеристик сигналов эмиссии, которые возникают в стареющем материале. Динамика параметров эмиссионных сигналов отражает изменения упругих свойств исследуемого объекта. Это значит, изменения динамических параметров эмиссионных сигналов связаны с динамическими характеристиками этого объекта. Принимая во внимание наличие стохастического фонового шума при мониторинге, следует принять в модели лишь статистический характер этой зависимости. Ключевой вопрос есть выбор информативных параметров, для пространства признаков, в котором необходимо осуществить динамический анализ их поведения, на основании которого построить решающее правило для прогноза состояния объекта.References
Питмен Є. Основы теории статистических выводов // Москва «Мир» 1988 С. 104.
Мостовой С.В., Мостовой В.С., Панченко М.В. Сейсмический сигнал и микросейсмический фон (математические модели и оценки) // Геоинформатика, №1. – 2008. – С. 28-38
Мостовой В.С. Модели систем мониторинга геофизических полей. // Дис. доктора физ.-мат. наук: 04.00.22; Утверждена решением Аттестационной коллегии МПНМС Украины от 01.03.2013 – 263 с., 119 ил, 4 табл., 6 доп. - Библиогр. с. 250-263.
Plessix R.-E. A review of the adjoint-state method for computing the gradient of a functional with geophysical applications // Geophys. J. Int. (2006) 167, 495.
Мостовой В.С. Оптимальное обнаружение сигналов на фоне микросейсмического шума. // Док. НАН Украины. – 2008. – № 1. – С. 106-110.
Мостовой В.С. Модели обнаружения и идентификации сигналов в системах мониторинга геофизических полей. Дис. кандидата физ.-мат. наук: 01.04.12; - Защищена 02.10.1996. - К., 1996. - 116 с.; 30 ил. - Библиогр. с. 101-116.
Мостовой С.В., Мостовой В.С., Проблемы фильтрации при обработке геофизической информации. // Геоинфоматика, – № 2. – 2011. С 48-52.
J. Pujol. The solution of nonlinear inverse problems and the levenbergmarquardt method. Geophysics, 72(4):W1-W16, 2007.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Редакція Видання категорично засуджує прояви плагіату в статтях та вживає всіх можливих заходів для його недопущення. Плагіат розглядається як форма порушення авторських прав і наукової етики.
При виявлені у статті більш ніж 25% запозиченого тексту без відповідних посилань та використання лапок, стаття кваліфікується як така, що містить плагіат. У цьому випадку стаття більше не розглядається редакцією, а автор отримує перше попередження.
Автори, в статтях яких повторно виявлено плагіат, не зможуть публікуватися в усіх журналах Видавництва ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури».
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
