Energy efficiency of aerated autoclaved concrete usage inresidential building, civil engeeniring and transport construction
Keywords:
Heating, cellular concrete, bonding thermal insulation,Abstract
Since the heating of the houses and buildings annually consumes 4.4 million tons of oil equivalent in Ukraine, which amounts 45% of total energy consumption in the country, so the problem of energy saving is extremely important and relates to national security. Energy using reducing should be done in the process of construction materials manufacturing; building operation and due to enclosure structures-life improvement. Wall constructions of Aerated autoclaved concrete satisfy the specified requirements to the utmost. Wall constructions with AAC block facing, with or without air gapsget major distribution nowadays. Bond thermal insulation systems and suspended ventilated facade, etc are applied [3-8]. An optimal technical and economical solution is single-layer outwall of Aerated autoclaved concrete, with mass specific gravity 300-600 kg/m3, thickness 400-500 mm, in combination with facade plaster.
References
В. Г. Гагарин Теплоизоляционные фасады с тонким штукатурным слоем. // «АВОК» №6, 2007.- C.34-36
А.С. Горшков, А. Войлоков, Пути повышения энергоэффективности ограждающих конструкций зданий, Сборник трудов II Всероссийской научно-технической конференции «Строительная теплофизика и энергоэффективное проектирование ограждающих конструкций зданий» 2009 Санкт-Петербург -С.47-51
НИИСК, НИИСП, ОГАСА «Технические решения стен многоэтажных зданий из ячеистобетонных изделий автоклавного твердения», Киев, 2011, 189с.
УкрНДІпроцивільсільбуд, ОГАСА «Посібник з проектування малоповерхових будівель з автоклавного бетону з альбомом технічних рішень», Киев, 2011, 163с.
Парута В.А., Брынзин Е.В. «Руководство по проектированию и возведению зданий с использованием изделий марки UDK GAZBETON», Днепропетровск, 2010, -216 с.
Парута В.А. Проектирование и возведение зданий из ячеистого бетона (автоклавного газобетона), Справочник строителя и проектировщика Том 1, Одесса 2010, - 100 с.
Парута В.А.,Брынзин Е.В., Сиротин О.А. Отделка зданий и сооружений возведенных из автоклавного газобетона // Строительные материалы, оборудование, технологии 21 века, №4, Москва, 2013, с.36-43
Парута В.А., Брынзин Е.В., Гайденко Ю.А., Демешко Е.И. Отделка фасадов зданий сооружений возводимых из автоклавного газобетона // Строительные материалы, изделия и санитарная техника. –2011.-№40. НИИСМИ, Киев – С.140-146
Downloads
Issue
Section
License
Редакція Видання категорично засуджує прояви плагіату в статтях та вживає всіх можливих заходів для його недопущення. Плагіат розглядається як форма порушення авторських прав і наукової етики.
При виявлені у статті більш ніж 25% запозиченого тексту без відповідних посилань та використання лапок, стаття кваліфікується як така, що містить плагіат. У цьому випадку стаття більше не розглядається редакцією, а автор отримує перше попередження.
Автори, в статтях яких повторно виявлено плагіат, не зможуть публікуватися в усіх журналах Видавництва ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури».
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
