Ecological estimation of the soil disturbance as a result of the building activities.
Keywords:
soil, building activities, toxicity, contamination.Abstract
Raising of problem. Created as a result of the building activities, urboecosystems provide human requirements to the comfortable habitation, but initiate a number of environmental problems, which associated with the degradation of the environmental components, especially soil – a link deposit varieties foreign substance and are the habitat of living organisms due to its protective function. Ecological estimation of soil disturbance of the building activity should, firstly, cover all functions, because they provide a large extent urboecosystem homeostasis; secondly, to include the most important representative indicators of the typical activity, fast and informative indicate disturbances. Purpose. Conduct a determining of the negative effects of the building activities to the soil by the ecological estimation of the disturbance of the agrophysical and agrochemical properties, and toxicity to living organisms. Comparative ecological estimation of the transformed urban soil by the building activities performed with regard zonal soil for Ukrainian Northern Steppe – common chernozem with the high content of the humus for the agrophysical and agrochemical indexes: humus content, depth of the humus profile, the reaction of the soil environment, grain size, stoniness, quantity of the debris. The overall toxicity of the soil environment was determined by R.R.Kabirov using as a test culture, oats sowing for the following test functions: energy of the germination, root length, seedling height, and dry biomass. Conclusion. The basic directions of the negative impact of the building activitieshas been justified to the biosphere and defined its consequences: transformation of the soil profile, soil compaction, loss of the fertility, phytocenosis degradation. Formed as a result of building activities, urbanozem imitated characteristics of the zonal soil – common chernozem with high content of humus in the loess, but had worse agrophysical and agrochemical properties and low toxicity due to a contamination of the harmful substances in the impact of the anthropogenic factors to the urboecosystem.
References
Минеев, В. Г. Практикум по агрохимии: учеб. пособие. / В. Г. Минеев. – М. : Изд-во МГУ, 2001. – 689 с.
Pansu M. Handbook of Soil Analysis: Mineralogical, Organic and Inorganic Methods / M. Pansu, J. Gautheyrou. – Springer: Berlin, 2010. – 995 p.
Мелехова, О. П. Биологический контроль окружающей среды: биоиндикация и биотестирование / О. П. Мелехова, Е. И. Егорова. – М.: Издательский центр “Академия”, 2007. – 288 с.
Методические указания по оценке городских почв при разработке градостроительной и архитектурно- строительной документации. – М : ГлавАПУ Москомархитектуры АО “Моспроект” НИиПИ экологии города, 2010. – 22 с.
Кабиров, Р. Р. Разработка и использование многокомпонентной тест-системы для оценки токсичности почвенного покрова городской территории / Р. Р. Кабиров, А. Р. Сагитова, Н. В. Суханова // Экология. – 1997. – № 6. – С. 408-411.
Калабеков, А. Л. Проблемы экологии: экологический мониторинг в оценке загряз-нения городской среды / А. Л. Калабеков. – М.: ИМ-Информ, 2003. – 216 с.
Строганова, М. Н. Городские почвы: генезис, классификация, экологическое значение (на примере г. Москвы) : автореф. дис. … доктора биол. наук : 03.00.16 / М. Н. Строганова. – М., 1998. – 71 с.
Soil Taxonomy. Soil Conserv. Ser.USDA. Agriculture Handbook, 1987. – 516 p.
Польчина, С. М. Регуляторна функція лісопаркових насаджень в урбоантропедоге-незі / С. М. Польчина // Екологія та ноосфер-рологія. – 2006. – Т. 17, № 1-2. – С. 122-128.
Антропогенные почвы: генезис, география, рекультивация. Учеб. пособие / М. И. Герасимова, М. Н .Строганова, Н. В. Можарова, Т. В. Прокофьева. – Смоленск: Ойкумена, 2003. – 268 с.
Классификация почв России / Л. Л. Шишов, В. Д. Тонконогов, И. И. Лебедев – М.: Почвенный ин-т им. В. В. Докучаева, 2000. – 235 с.
Строганова, М. Н. Роль почв в городских экосистемах / М. Н. Строганова, А. Д. Мягкова, Т. В. Прокофьева // Почвоведение. – 1997. – №1. – С. 96-101.
REFERENCES
Mineev V.G. Praktikum po agrokhimii: Ucheb. Posobie [Workshop on agricultural chemistry: textbook]. M., MGU Publ., 2001. 689 p.
Pansu M., Gautheyrou J. Handbook of Soil Analysis: Mineralogical, Organic and Inorganic Methods. Berlin, Springer. 2010. 995 p.
Melekhova O.P., Egorova E.I. Biologicheskiy kontrol' okruzhayushchey sredy: bioindikatsiya i biotestirovanie [Biological control of the environment: bioindication and biological testing]. Akademiya Publ., 2007. 288 p.
Metodicheskie ukazaniya po otsenke gorodskikh pochv pri razrabotke gradostroitel'noy i arkhitekturno-stroitel'noy dokumentatsii [Guide-lines for the evaluation of the urban soils in the development of the urban planning, architectural and construction documents]. M., Mosproekt Pabl., 2010. 22 p.
Kabirov R.R., Sagitova A.R., Sukhanova N.V. Razrabotka I ispol'zovanie mnogokomponent-noy test-sistemy dlya otsenki toksichnosti pochvennogo pokrova gorodskoy territorii [Development and use of a multi-component test system to the evaluate the toxicity of the soil cover urban area]. Ekologiya [Ecology], 1997, issue 6. pp. 408-411.
Kalabekov A.L. Problemy ekologii: ekologicheskiy monitoring v otsenke zagryazneniya gorodskoy sredy [Environmental problems: environmental monitoring in the evaluation of the urban pollution]. M., IM-Inform Publ., 2003. 216 p.
Stroganova M.N. Gorodskie pochvy: genezis, klassifikatsiya, ekologicheskoe znachenie (na primere g. Moskvy). Avtoreferat Diss. [Urban soils: genesis, classification, ecological value (for example, the city of Moscow)]. M., 71 p.
Soil Taxonomy. Soil Conserv. Ser.USDA. Agriculture Handbook, 1987. 516 p.
Pol'china S.M. Regulyatorna funktsіya lіsoparkovikh nasadzhen' v urboantropedogenezі [The regulatory function of the forest park spaces in the urboanthropedogenesis]. Ekologіya ta noosferologіya [Ecology and noospherology], 2006, issue 17 (1-2), pp. 122-128.
Gerasimova M.I., Stroganova M.N., Mozharova N.V., Prokof'yeva T.V. Antropogennye pochvy: genezis, geografiya, rekul'tivatsiya [Antropohennыe soil: genesis, geography, recultivation]. Smolensk, Oykumena Publ., 2003. 268 p.
Shishov L.L., Tonkonogov V.D., Lebedev I.I. Klassifikatsiya pochv Rossii [Soil classification Russia]. M., Pochvennyy in-t im. V. V. Dokuchaeva Publ., 2000. 235 p.
Stroganova M.N. Myagkova A.D., Prokof'yeva T.V. Rol' pochv v gorodskikh ekosistemakh [The role of the soils in the urban ecosystems]. Pochvovedenie [Pedology], 1997. issue 1, pp. 96-101.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Редакція Видання категорично засуджує прояви плагіату в статтях та вживає всіх можливих заходів для його недопущення. Плагіат розглядається як форма порушення авторських прав і наукової етики.
При виявлені у статті більш ніж 25% запозиченого тексту без відповідних посилань та використання лапок, стаття кваліфікується як така, що містить плагіат. У цьому випадку стаття більше не розглядається редакцією, а автор отримує перше попередження.
Автори, в статтях яких повторно виявлено плагіат, не зможуть публікуватися в усіх журналах Видавництва ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури».
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
