Using java-technology to develop graphical applications
Keywords:
graphic images, graphical programming, Web-page, Internet, Paint, Netbeans, IntelliJ IDEA, JavaAbstract
Annotation. The purpose. The aim of the work is the development of a graphical editor for drawing two-dimensional graphics, the development of primary and basic tools for editing graphics using the Java programming language and Java 2D APIs. As well as using a programming environment NetBeans IDE 8.0.2 i IntelliJ IDEA 2016.1. Methodology. It is essential to the programming languages of today schedule. It allows you to visualize any program, provides brightness and ease of use for those or other programs. It allows you to create a bright and interesting Web-pages, useful when designing databases, writing mobile and computer games. Since we live in a three-dimensional world, the programming of the two-dimensional and three-dimensional graphics at present is relevant and can not leave this topic aside. Results. Using the Java 2D classes simple editor JavaPaint has been created, which enables the user to create drawings and edit graphics. Scientific novelty. A detailed analysis of all software development stages has been presented, a step by step plan for creating graphical applications has been developed, the own program design using NetBeans IDE platform has been developed, the program code has been written. Practical significance. . A detailed analysis of all software development stages has been presented, a step by step plan for creating graphical applications has been developed, the own program design using NetBeans IDE platform has been developed, the program code has been written. Using the Java 2D classes a simple editor JavaPaint has been created, which enables the user to create drawings and edit graphics.
References
Bloch J. Java. Effektivnoe programmirovanie [Effective programming].Moscow: Lori, 2014. - 310 p. ( in Russian).
Ivanova, G.S. Osnovy programmirovaniya [Introduction to Programming]. Moscow:. MSTU. Bauman, 2007. - 415 p. ( in Russian).
Monakhov V.V Yazyk programmirovaniya Java i sreda NetBeans [Java programming language and the environment NetBeans].St. Petersburg: BHV-Petersburg. 2012. - 704 p. ( in Russian).
Svistunov A.N. Postroenie raspredelennykh programmnykh sistem na Java [Construction of distributed software systems on Java].St. Petersburg: Binom Publ., 2014, 280 p. ( in Russian).
Fine Ya. Programmirovanie na Java [Java programming].Moscow: Samizdat Publ., 2011. - 231 p. ( in Russian).
Eckel B. Filosofiya Java [Java philosophy].St. Petersburg: Piter Publ., 2009. - 640 p. ( in Russian).
Downloads
Published
Issue
Section
License
Редакція Видання категорично засуджує прояви плагіату в статтях та вживає всіх можливих заходів для його недопущення. Плагіат розглядається як форма порушення авторських прав і наукової етики.
При виявлені у статті більш ніж 25% запозиченого тексту без відповідних посилань та використання лапок, стаття кваліфікується як така, що містить плагіат. У цьому випадку стаття більше не розглядається редакцією, а автор отримує перше попередження.
Автори, в статтях яких повторно виявлено плагіат, не зможуть публікуватися в усіх журналах Видавництва ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури».
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).